просити — прошу/, про/сиш, недок. 1) перех. і неперех., кого, у кого що, про що, з інфін., із спол. щоб, заст. о чім, об чім, діал. о що. Звертатися з проханням до кого небудь, домагатися чогось; спонукати кого небудь зробити, виконати щось. || з інфін.… … Український тлумачний словник
просити — [проси/тие] проушу/ (звертаюся з проханням, клопочу) і про/шу (закликаю, запрошую), про/сиеш, о/сиемо, о/сиетеи, о/с ат ; нак. си/, проус і/т … Орфоепічний словник української мови
просити — 1 дієслово недоконаного виду звертатися з проханням, клопотати просити 2 дієслово недоконаного виду закликати, запрошувати … Орфографічний словник української мови
супліковати — просити, подавати просьбу, скаржитися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
лебедіти — жалісно говорити, з слізьми просити [VII] жалісно говорити, слізно просити [VI] жалісно просити [XII] слізно просити [I] … Толковый украинский словарь
кликати — I (голосом, жестом просити наблизитися, обізватися, зайти тощо), покликати, покликати, покликнути; гукати, нагукувати, нагукати, нагукнути (голосно); волати (голосно, просячи допомоги); манити, приманювати, приманити (просити підійти, роблячи… … Словник синонімів української мови
перепрошувати — I ую, уєш і діал. перепроша/ти, а/ю, а/єш, недок., перепроси/ти, ошу/, о/сиш і розм. перепроха/ти, а/ю, а/єш, док., перех. і без додатка. 1) Просити вибачення; вибачатися. •• [Ду/же] перепро/шую ; [Ду/же] перепроша/ю , діал. вибачаюсь, прош … Український тлумачний словник
проситися — прошу/ся, про/сишся, недок., розм. 1) Просити дозволу робити, зробити що небудь. Проситися на двір (про собаку, кота). || Настійно просити, благати про помилування, співчуття, милосердя і т. ін. 2) перен. Бути дуже придатним, потрібним для чого… … Український тлумачний словник
прощення — я, с. 1) Дія за знач. прощати, простити 1). 2) Поблажливість до кого небудь, скасування кари; помилування. •• Проси/ти проще/ння просити пробачити провину; просити поблажливості до кого небудь; просити помилування … Український тлумачний словник
благати — (пильно, невідступно, пристрасно просити), заклинати (Богом), молити, вимолювати, падати в ноги [на коліна]; молитися, проситися (благати про милосердя); у[в]прошувати, у[в]просити, у[в]прохувати, у[в]прохати (тривалий час просити) … Словник синонімів української мови